Офіційний сайт Новосанжарської районної ради  |   39300, смт. Нові Санжари, вул. Центральна, 23   |   тел. 3-25-30, тел/факс 3-14-09
E-mail:
Прийом громадян    |    "Світлиця"    |    Новини    |    Фотогалереї    |    Контакти


Ми в соціальних мережах:


П’ятенко Іван Маркович

Опубліковано: 07.02.2013 10:24
Початок дороги

Іван П’ятенко народився 11 січня 1913 року в Зачепилівці у сім’ї селянина. Закінчив початкову школу. Працював у колгоспі, потім на шахті, на вагоноремонтному заводі в Донбасі. У 1935 році повернувся в рідні краї, працював слюсарем Полтавського паровозоремонтного заводу, на різних роботах в селищі (у тому числі й крутієм друкарської машини в районній друкарні).

Подвиг

У Червоній Армії з 1941 року. Воював на Брянському, Південно-Західному і Третьому Українському фронтах. Брав участь в оборонних боях під Кременчуком, Харковом, Бєлгородом, Воронежем та Орлом, потім у Сталінградській та Курській битвах, визволенні Луганської, Харківської та Дніпропетровської областей.

Особливо відзначився при форсуванні Дніпра. У вересні 1943 року 269-й окремий саперний батальйон 12-ї армії Південно-Західного фронту, в якому служив командир відділення молодший сержант П’ятенко, вийшов до Дніпра біля села Петро-Свистунове (Вільнянський район Запорізької області). У ніч на 26 вересня під прикриттям темряви, на виготовлених з підручних матеріалів плавзасобах відділення П’ятенка разом з стрілецькими підрозділами почало форсування водної перешкоди. Коли досягли середини річки, ворог відкрив вогонь із гармат, мінометів і кулеметів. П’ятенко одним з перших ступив на правий берег і повів своє відділення на ворожі позиції. Сапери подолали дротяну загорожу і увірвалися до німецьких окопів. Гітлерівці не витримали натиску, відступили. Використовуючи розгубленість ворога, сапери попрямували за відступаючим противником і значно розширили плацдарм по фронту і в глибину. Наступного дня десантники відбили кілька контратак, вдалою атакою розширили плацдарм в районі висоти 105,4. Умови для переправи було покращено. При відсічі однієї з контратак ворога Іван П’ятенко вступив у рукопашний бій і знищив чотирьох гітлерівців. Укріплюючи захоплений плацдарм, він під сильним вогнем встановив двадцять протитанкових мін на танконебезпечному напрямку.

В ході подальших боїв визволяв Запорізьку, Миколаївську та Одеську області. При визволенні Білгорода-Дністровського вдруге тяжко поранений і контужений. Лікувався в різних шпиталях.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 березня 1944 року за мужність, відвагу і героїзм, проявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, молодшому сержанту П’ятенку Івану Марковичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Нагороджений орденом Леніна, орденом Вітчизняної війни першого і другого ступенів, ленінською ювілейною та іншими медалями.

Мирні роки

По закінченні війни демобілізувався. Проживав у селищі Нові Санжари. Закінчив у Полтаві міжобласні партійні курси. Працював завідувачем виробництва в промартілі «Червоний швець», потім – на хлібозаводі райспоживтовариства. Помер 22 квітня 1989 року. Похований на новосанжарському цвинтарі. На могилі встановлено пам’ятник.
Автор: За матеріалами районної газети «Світлиця»
© 2011-2018
Офіційний веб-сайт Новосанжарської районної ради
Телефон: +38(05344) 3-25-30, Телефон/факс: +38(05344) 3-14-09
Розробка і підтримка — Полтава-Інформ
При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на автора є обов’язкове